КИЇВ, 11 липня. /УКРІНФОРМ/. У суботу, 11 липня, на честь Конотопської перемоги Українська народна партія розгорне найбільший державний прапор України, повідомили УКРІНФОРМу у прес-службі УНП.Звитягу української зброї буде вшановано на полі Конотопської битви у с. Шаповалівка Сумської області, де відбудуться офіційні заходи за участю Президента України Віктора Ющенка.
Наголошуючи на значенні цього ювілею, УНП просить закласти в держбюджеті-2010 кошти на видання 50-тисячним тиражем грунтовної монографії про Конотопську битву та окремого збірника документів про знаменні події. "2008 року у парламентському видавництві вийшла грунтовна монографія українського історика А.Бульвінського "Українсько-російські взаємини 1657-1659 рр. в умовах цивілізаційного розмежування на сході Європи", однак її тираж є явно недостатнім", - зазначають в УНП.
Довідково: Конотопська битва відбулася під час періоду української історії, який прийнято називати Руїною. Суперечності з московським урядом, який після смерті Хмельницького посилив своє втручання у справи Козацької держави, продовжували загострюватися. З приходом до влади гетьмана Івана Виговського московські воєводи в багатьох містах, і зокрема в Києві, почали, аби послабити гетьмана, відкрито підтримувати опозицію і фактично сприяли загостренню громадянської війни в Україні. У цих умовах Виговський уклав Гадяцький договір, за яким Україна отримувала рівноправне місце в Речі Посполитій під назвою Велике Князівство Руське поряд з Польщею та Литвою, заборонялася унія та гарантувалися права Православної Церкви. Після цього уряд Московії перейшов від підбурювання громадянської війни до відкритого збройного вторгнення в Україну.
Московська армія (більш як 150 000 чол.) на чолі з Олексієм Трубецьким почала вторгнення на допомогу воєводі Ромадановському навесні 1659 року. Московіти вирішили захопити Конотоп перед тим, як просуватися далі вглиб України. Облога Конотопа почалася 21 квітня 1659 року. Аж до 29 червня, цілих 70 днів, чотиритисячний загін полковника Гуляницького утримував фортецю, що надало Виговському змогу зорганізувати власні збройні сили, отримати допомогу від Польщі і Криму і навіть залучити найманців.
29 червня загарбники, що переважали чисельно, почали панічну втечу, зазнавши нищівної поразки. "Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 років, загинув за один день, і вже ніколи після того цар московський не був у змозі вивести в поле такого блискучого війська", - писав про цю битву російський історик XIX сторіччя Соловйов.
Конотопська битва залишалася довгий час забороненою темою в російській, надто радянській історіографії.
