КИЇВ, 9 вересня. (Наталія Андрусенко - УКРІНФОРМ). Чи потрібно запроваджувати в Україні комендантську годину для дітей, що з'являються на вулиці у вечірній час? Над цим питанням дебатували учасники круглого столу "Комендантська година для дітей: "за" і "проти", який відбувся в УКРІНФОРМі з ініціативи Міжнародного жіночого правозахисного центру "Ла Страда-Україна". У засіданні прес-клубу взяли участь радник міністра внутрішніх справ, президент Міжнародного правозахисного центру "Ла Страда-Україна" Катерина Левченко, начальник Департаменту кримінальної міліції у справах дітей МВС України Тетяна Бухтіарова, заступник директора Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини Оксана Філіпішина, довгостроковий експерт спільного Проекту Європейського Союзу та Ради Європи зі зміцнення та захисту прав жінок і дітей в Україні Моніка Платек, представник міжнародної організації ЕКПАТ у країнах СНД Ольга Швед та київська школярка Ольга Дунебабіна.
Як зазначила Катерина Левченко, ідея запровадження комендантської години для дітей викликала у нашій державі бурхливу реакцію - від категоричних "за" до однозначних "проти". За її словами, опитування громадської думки, проведене Центром "Ла Страда-Україна" 3-7 вересня 2009 року, показало, що із 153 опитаних 100 респондентів висловилися за введення комендантської години для дітей і 52 - проти. Кожен, хто позитивно відповів на запитання, аргументує свою відповідь поширенням алкоголю, наркотиків, сигарет серед підлітків та високим рівнем злочинності на вулицях - як по відношенню до дітей, так і злочинами, вчиненими самими дітьми, зазначила К.Левченко.
Приблизно кожен п'ятий з опитуваних вважає, що комендантську годину потрібно вводити для дітей не до 18, а до 14-16 років, коли вони починають адаптуватися до дорослого життя, і це необхідно для їхнього розвитку та соціалізації.
Начальник Департаменту кримінальної міліції у справах дітей МВС України Тетяна Бухтіарова звернула увагу присутніх на те, що "за кордоном діти без супроводу дорослих у вечірній час по вулицях не ходять. А у нас чомусь вважається це обмеженням свободи пересування чи порушенням прав дитини". Вона навела доволі невтішну статистику. Лише впродовж нинішнього року понад 3 тисячі дітей втікали з інтернатів та шкіл і опинялися бездоглядними на вулиці.
Аналіз ситуації у регіонах України, за словами представника МВС, засвідчив, що 7343 дитини стали жертвами злочинів чи самі були їх ініціаторами. "Як правило, усі види злочинів чиняться саме у вечірній час", - констатувала вона, додавши, що зараз облдержадміністрації, які турбуються про дітей та правопорядок, з власної ініціативи вже запровадили обмеження перебування дітей на вулиці у пізній час, зокрема у Вінниці. За її словами, має бути проведена велика роз'яснювальна робота у суспільстві, з батьками та дітьми у школах, "однак цей закон потрібно приймати".
Учасники круглого столу зазначали, що громадяни пропонують переглянути схему поводження з порушниками комендантської години: везти дітей не до відділку, а розвозити по домівках. Штрафувати необхідно лише порушників громадського спокою. Основний аргумент на користь введення комендантського часу полягає в тому, що це допоможе вирішити проблему зростання дитячої злочинності.
Міжнародний експерт Моніка Платек застерігає ініціаторів змін та вітчизняних законотворців від непродуманих кроків: "Що з того, що в Болгарії запроваджено покарання для батьків у 500 євро? Але ж більшість із них належать до неблагополучних та мають низькі статки. Потрібно розробити чіткі механізми реалізації будь-яких законів, а надто тих, що стосуються прав дітей".
Відповідаючи на запитання кореспондента УКРІНФОРМу щодо ставлення до таких нововведень виконавчої гілки влади, заступник директора Держдепартаменту з усиновлення та захисту прав дитини Оксана Філіпішина повідомила, що Мінісім`їмолодьспорту підготувало відповідний законопроект, який був відправлений на узгодження до міністерств та відомств. "Більшість з них внесли свої пропозиції та зауваження, однак категорично проти виступили лише Мін'юст та Міносвіти, представників яких нині чомусь на круглому столі немає", - сказала вона.
За її словами, кожна точку зору має право на життя. Але її потрібно обговорювати. Повне неприйняття - це не позиція. "Ми будемо наполягати на розширених робочих зустрічах. Є Сімейний кодекс, де записані права і обов'язки батьків, і забувати про відповідальність дорослих за життя та здоров`я дітей не потрібно. Йдеться не про пряму норму заборони перебувати дітям на вулиці після 22-ої години, а про посилення обов'язку батьків не допускати їх перебування на вулиці без супроводу дорослих", - наголосила Оксана Філіпішина.
Прихильником запровадження більш жорстких норм щодо появи дітей на вулицях у пізній час є й Ольга Швед, яка поділилася своїми спостереженнями за дотриманням прав неповнолітніх у більш ніж 60 країнах світу. Зокрема, вона послалася на досвід таких країн, як Вірменія, Білорусь, Таїланд та низку інших, зауваживши також, що не виходять на вулицю діти після 22-ої години в США, Німеччині та Росії.
