КИЇВ, 31 грудня. (УКРІНФОРМ). Дві третини річного обсягу шампанського випивають у період між західним Різдвом та Новим роком. Торік у Франції виробили 300 мільйонів пляшок. Історія напою з бульбашками починається дві тисячі років тому, розповідає УКРІНФОРМ із посиланням на Deutsche Welle.
Усі, хто в новорічні та різдвяні свята відкриває пляшку шампанського, мають подякувати древнім римлянам. Завоювавши галлів, вони завезли в регіон Шампань вино. А ще - римляни будували будинки з великими підвалами."Щоб у IV столітті збудувати це місто, столиці римської провінції Бельгія, яку називали Durocortorum, потрібно було каміння. Його знайшли під землею, бо в тутешній місцевості повно крейди", - розповів Жан-П'єр Редон, представник знаменитої фірми-виробника шампанського Taittinger.
Римський Durocortorum - сьогодні французький Реймс. Завдяки римським підвалам земля під ним нагадує швейцарський сир. Але ідея зберігати в цих гротах вино виникла через 700 років. За словами Жана-П'єра Редона, ідея належала середньовічним ченцям. Бенедиктинці дали нове життя цим крейдовим гротам. Вони їх розбудовували і створили переходи між ними.
У XVI та XVII століттях вина з Шампані вже були відомі при королівському дворі в Парижі. Але тоді вони ще були без характерних бульбашок. Легендарним став монах Дон Періньон, про якого кажуть, що нібито він винайшов шампанське. Це не зовсім так, стверджує екскурсовод Алін Міле: "Дон Періньон - це міф. У нас немає жодних письмових доказів, які б довели, що саме він винайшов шампанське. Але ми знаємо, що він винайшов метод змішування".
Дон Періньон змішував вина з різних діжок і результат був кращим, ніж оригінал. Він також придумав, як можна робити з червоного винограду біле вино, швидко відділяючи червону шкіру від виноградного соку.
Шампань розташована на півночі Франції, й восени тут швидко стає холодно. В результаті процес бродіння часто зупиняється, перш ніж цукор перетвориться на алкоголь. Весною, коли температура піднімається, бродіння відновлюється. Так виникає вуглекислота.
До XVIIІ століття ніхто не звертав на це уваги, бо вино зберігали в діжках і вуглекислий газ виходив через щілини. Але потім вино стали розливати в пляшки. Це покращило умови транспортування, але поставило деяких торговців на межу банкрутства. Нерідко траплялося, що половина пляшок просто вибухала.
Великий комерційний успіх напою започаткувала "мадам Барб-Ніколь Кліко-Понсардін", яка мала справжній підприємницький хист.
Кажуть, що метод для очищення вина від осаду вигадав німець Антон фон Мюллер. Напій став прозорим і продаж шампанського зріс від кількох сотень тисяч у 1785 році до 6,5 мільйонів 1845 року. Сьогодні ця цифра в кілька разів більша.
