АБУ-ДАБІ, 31 грудня. (Марина Федяніна - УКРІНФОРМ). Українці в ОАЕ завершують останні приготування до зустрічі нового, 2010 року. Дім, друзі, ялинка, салат "Олів'є" - або ж ресторан, джип і пустеля? Власний кореспондент УКРІНФОРМу дізналася, як святкуватимуть Новий рік і Різдво наші співвітчизники в Еміратах.
Співробітник страхової компанії Дарина живе з сім'єю в Абу-Дабі вже 6 років. Новий рік відзначають, збираючись на віллі разом із кількома європейськими сім'ями. "На святковому столі у нас традиційно будуть салат "Олів'є", оселедець "під шубою", вінегрет, запечена гуска, шампанське, вино. Горілку я не п'ю, її п'є лише мій чоловік-бразилець, але за двох (сміється). І, звичайно ж, удома поставимо ялинку, обов'язково живу", - говорить Дарина. А ось Діда Мороза цього року не буде - минулого разу діти запідозрили, що він "несправжній", і батьки вирішили не ризикувати. Зате листи доброму Дідові з проханнями про подарунки пишуть усією сім'єю. І заповітні мрії дивовижно трансформуються в сюрпризи під ялинкою. 1 січня в сім'ї Дарини - традиційно пельменний день. Пельмені майстерно ліпить навчена Дашею домробітниця-ефіопка. В обов'язковій програмі свята - перегляд стрічки "Іронія долі, або з легкою парою" і улюбленого кінофільму чоловіка "Здрастуйте, я Ваша тітка". Чоловік-бразилець (професійний перекладач з п'яти мов, чудово говорить російською і трохи українською) довго вникав у гумор улюбленої нами стрічки, особливо про Бразилію, зате тепер цитує його на кожному кроці, сміється Даша.
Різдво в сім'ї Дарини відзначають двічі - 25 грудня і 7 січня. "У нас повне змішання культур і традицій, справжня інтернаціональна сім'я: я - українка і православна, чоловік - католик, от і святкуємо двічі", - сміється Даша. І щедрий різдвяний стіл накривають теж двічі, причому кожного разу на ньому запечена гуска, різдвяний пиріг "Stollen", глінтвейн. Найбільше цьому радіють, звичайно ж, діти - хто ж відмовиться від смакоти і "подвійної дози" подарунків? Бенкет обходиться недешево - цього року бюджет свята становитиме 10-15 тис. дирхамів (2,7-4 тис. доларів США). А ось чого іноді не вистачає - так це старих друзів, які, на жаль, не завжди можуть прилетіти до нас в ОАЕ, говорить Дарина."Олів'є", салат з крабовими паличками і ялинка, але штучна, буде і в Олени. Вона з чоловіком-йорданцем і дітьми вперше зустріне Новий рік в Еміратах. "Свято відзначимо скромно, думаю, укладемося десь в тисячу дирхамів (274 долари США). Діда Мороза в нас не буде, діти в нього не вірять, але подарунків чекають. А в святкову ніч дивитимемося улюблені старі фільми й новорічні програми, щоправда, на російських телеканалах (з українських в ОАЕ транслюються одиниці, і то не завжди - залежить від положення супутника)", - ділиться своїми планами Олена. "Настрій новорічний, сніговий, особливо коли останні новини про погоду в Україні почитаєш. Не вистачає снігу для повного щастя", - сміється вона.
Вдома зустріне рік Тигра і Євген (компанія Ukraine-Middle East Business Council Center, Дубай). "Свято відзначимо у вузькому родинному колі, з друзями з України. На столі будуть наші прості й улюблені страви, традиційний "Олів'є" і, звичайно ж, м'ясо двох-трьох сортів. Загалом, стіл буде багатим, але витрати будуть явно меншими, ніж торік", - говорить Євген. Раніше в цю ніч він з дружиною і друзями традиційно йшов у нічний клуб або ресторан, але три місяці тому в нього народилася дочка і, відповідно, змінилися плани. "В ОАЕ вистачає всього, слава Богу, маємо можливість запросити друзів. А ось нестача українського мовлення дуже відчувається, особливо порівняно з безліччю російських телеканалів", - ділиться чоловік.
Молодь, на відміну від сімейних пар, вважає за краще "відійти від столу" і зустріти Новий рік, наприклад, у нічному клубі. Випити шампанського під удари годинника в ресторані або попиячити в клубі коштує, залежно від закладу, від 121 до 7450 дирхамів (від 33 до 2,1 тис. доларів США). А можна проявити винахідливість і зустріти 2010 рік, наприклад ...серед нічних безкрайніх пісків. "Ми торік організували новорічну вечірку в пустелі. Набрали їжі й гуляли там усю ніч. Було дуже здорово", - згадує Катерина.До речі, в еміратській столиці є один-єдиний магазинчик, де можна купити продукти, яких в арабській країні вдень з вогнем не відшукаєш: гречку, оселедці, ковбаску, гірчицю, маринади й багато іншого, причому торгових марок, знайомих нашому споживачеві. Вся смакота завозиться з України, Білорусі, Росії і Вірменії, розбирається швидко і коштує, за місцевими цінами, недорого. А ось у перерахунку на рідні гривні - разів у три дорожче.
Якщо ж дуже хочеться порадувати сім'ю і здивувати гостей українськими стравами, але абсолютно немає часу готувати різноманітну їжу - не біда, допоможе кафетерій "Російська домашня кухня". Незважаючи на назву, кухня тут українська, і смачно, як удома. Холодець, борщ, квашена капуста, вареники, пельмені, млинчики, пиріжки, качка з гречаною кашею, котлета по-київськи і торти - все це й багато чого іншого з любов'ю приготують кухарі. Прикраса кафе (до речі, єдиного з українською кухнею в Абу-Дабі) - вишитий рушник і український прапор. Власницею кафетерію є Ірина, уродженка Кривого Рогу, а ходять у це затишне місце люди всіх національностей. "Ми всім раді, пригощаємо і вихідців з пострадянських республік, і арабів, у нас часто замовляють їжу посольства, та й самі дипломати - наші часті гості. Люди приїжджають до нас із сусіднього Дубаю, просять відкрити в них відділення нашого кафе, хоча там є ресторани російської і кавказької кухні", - говорить мама власниці кафе, Ганна. Майже шість років тому на прохання дочки вона приїхала допомогти їй налагодити роботу кафетерію. "От і допомагаю до цього часу, залишили з чоловіком роботу й переїхали сюди", - сміється Ганна, викладач математики з 27-річним стажем.
У передсвяткові дні страви з нашого кафе мають особливий попит, говорить Ганна. "Все з меню завжди готуємо самі - хто ж з нас, українок, не господиня? Самі печемо, смажимо й варимо, солимо оселедці, огірки-помідори, сир робимо самі, адже в арабів він зовсім не такий, як у нас. А як же без нього млинчики з сиром або вареники зробити?", - запитує гостинна українка, попутно розносячи борщ і млинчики азербайджанцям, що зайшли "на вогник", приймаючи замовлення по телефону і роздаючи замовникам уже запаковані "на винос" порції.Якось з Ганною в новорічні дні сталася така "мовна" історія. "До нашого кафе зайшли канадці. Замовили страви, говорили англійською мовою. Я замовлення прийняла й передаю його дівчаткам на кухні. Канадці, почувши російську мову, запитали, звідки я і, почувши "Україна", миттєво перейшли на українську. Виявилося, що їхні батьки давно емігрували до Канади, а самі вони вже народилися і виросли на канадській землі, на батьківщині своїх батьків не були жодного разу. Так от, наші гості-канадці українською вільно говорять, а я не можу, хоч і жила в Україні. Довелося російською їм відповідати. Так соромно було!", - говорить Ганна.
