ЛЬВІВ, 12 жовтня. (Нінель Кисілевська - УКРІНФОРМ). Події 1943 року, коли вояки Української повстанської армії зійшлись у смертельному двобої з підрозділами Вермахту, відтворили у Львові молоді патріоти.
З нагоди 67-ї річниці створення УПА вони здійснили історичну реконструкцію бою, прелюдією до якої став "Марш Слави Української повстанської армії". Військова колона зі ста учасників, одягнених у строї на взірець оригінального одягу періоду УПА, у супроводі військового оркестру розпочала свою ходу з центру міста до Горіхового гаю в одному з мікрорайонів. Саме тут розгорнулась основна лінія сценарію театралізованого дійства. Бій розпочався, коли до гаю під`їхала німецька колона на трьох тогочасних вантажівках. Поєдинок включив декілька сюжетів, котрі проілюстрували тактику та стратегію повстанців.
Як розповів кореспондентові УКРІНФОРМу голова товариства пошуку жертв війни "Пам'ять" Любомир Горбач, сценарій бою складений за подіями 1943 року, коли відділи УПА завдали відчутних ударів німецьким гарнізонам на території Волині і Галичини.
Ветеран повідомив, що половина костюмів і спорядження учасників є оригінальними. Решта - стовідсотково відповідає взірцям 1940-1950 років. Уніформу німецьких вояків шиють виключно на їх батьківщині і один такий стрій разом зі зброєю коштує близько 7 тисяч гривень. Повстанським солдатам одяг і спорядження обійшлися вдвічі дешевше. Зброя в більшості учасників - справжня і лише дехто змушений вдовольнятися макетами. Найбільш вартісний елемент історичної реконструкції - набої. На кожного учасника дійства розраховано по 50 патронів. На один кулемет - 150, кожен з яких коштує 8 гривень.
Відтворили героїчні сюжети учасники клубів військово- історичної реконструкції "Повстанець" з Києва, львівське товариство "Пам'ять" та хмельницьке "Захід". В ролі противників виступають члени клубів зі Львова, Кам'янки-Бузької та два саперні батальйони Збройних Сил. Завітали на театралізоване дійство і представники з клубів Дніпродзержинська, Кривого Рогу, Маріуполя.
Подібні дійства львів`яни планують проводити щорічно, закономірно вважаючи, що вони викличуть інтерес у молодих сучасників до національної історії та зміцнять патріотичні почуття. Старим, котрі самі пережили події вже далеких трагічних днів, зігріє серце те, що їхній подвиг не забуто.