Традиційно воно почалося Святвечором, коли за столом збирається вся родина. На найпочеснішому місці стоїть різдвяна кутя, що готується з пшениці, меду, горіхів. Говорять, що в цю урочисту мить до столу прилітають і душі наших предків, які відійшли у вічність.
Святвечір переходить у чарівну різдв'яну ніч, оспівану поетами і письменниками. Малиново звучать дзвони в церквах, де проходять святкові служби, до високого і вічного підносяться в єдиному пориві душі людей.
Кажуть, під час цієї ночі спати не можна, бо щастя проспиш. По веселому сніжку, як і тисячоліття тому, ходять ватаги хлопців-колядників, які несуть у кожну домівку мир, спокій і сонячне тепло.
По завершенню церковної відправи родина знову збирається на святковий обід, який вже не є пісним. Сало, печінка, ковбаса, різні смаженості та копченості, все за чим сумувала під час посту душа, повинно стояти на столі.
По обіді настає час заслуженого відпочинку. В гості ж потрібно йти вже після обіду наступного дня. Одружені діти, як правило, йдуть до своїх батьків. Відвідуються хрещені батьки, близькі родичі.
А на різдв'яний вечір гуляння розпочиналося у наших предків із новою силою. Хлопці влаштовували вертеп - народну виставу, головними дійовими особами в якій були (і є нині) "Коза", "Пастух" та інші казкові персонажі.
Наступний після Різдва день - день Богородиці, коли вшановуються матері та жінки.
Словесним символом Різдва є споконвічно величні слова: "Христос народився - Славімо його"!
Святвечір переходить у чарівну різдв'яну ніч, оспівану поетами і письменниками. Малиново звучать дзвони в церквах, де проходять святкові служби, до високого і вічного підносяться в єдиному пориві душі людей. Кажуть, під час цієї ночі спати не можна, бо щастя проспиш. По веселому сніжку, як і тисячоліття тому, ходять ватаги хлопців-колядників, які несуть у кожну домівку мир, спокій і сонячне тепло.
По завершенню церковної відправи родина знову збирається на святковий обід, який вже не є пісним. Сало, печінка, ковбаса, різні смаженості та копченості, все за чим сумувала під час посту душа, повинно стояти на столі.
По обіді настає час заслуженого відпочинку. В гості ж потрібно йти вже після обіду наступного дня. Одружені діти, як правило, йдуть до своїх батьків. Відвідуються хрещені батьки, близькі родичі. А на різдв'яний вечір гуляння розпочиналося у наших предків із новою силою. Хлопці влаштовували вертеп - народну виставу, головними дійовими особами в якій були (і є нині) "Коза", "Пастух" та інші казкові персонажі.
Наступний після Різдва день - день Богородиці, коли вшановуються матері та жінки.
Словесним символом Різдва є споконвічно величні слова: "Христос народився - Славімо його"!
