Мовне питання не на першому місці в українців - експерт

Лише 7% громадян відносять мовне питання, а саме проблему державного статусу російської мови, до числа 25 основних життєвих проблем, що їх непокоять. Більше половини українців вважають, що це питання неактуальне, оскільки кожен говорить тією мовою, якою хоче, а зараз є багато важливіших проблем. Такі результати Мовного балансу України за 2008-2009 роки оприлюднив на прес-конференції його автор, політичний технолог, віце-президент Української ліги зі зв'язків із громадськістю Олег Медведєв, повідомляє кореспондент УКРІНФОРМу.

За словами О. Медведєва, Мовний баланс-2 (перший такий баланс було складено в 2007 р.) віддзеркалює співвідношення двох найпоширеніших мов - української та російської в різних сферах громадського та приватного життя. Його складено на основі перепису населення 2001 року, соціологічних досліджень та статистичних даних, отриманих від державних органів та установ, громадських організацій та професійних спілок, а також виходячи з експертних оцінок.

Підсумовуючи результати свого дослідження, політтехнолог підкреслив, що українське скуспільство складається з трьох великих мовних спільнот: україномовних, російськомовних та білінгів (двомовних). "36% громадян нашої держави в родині спілкуються лише українською мовою, 36% - російською, а 27% користуються або українською, або російською, залежно від обставин", - поінформував О.Медведєв. Відтак, як розповів він, українську та російську загалом практикують по 63% громадян.

На думку експерта, рівень поширеності та використання української мови не відповідає ані етнічному розподілу населення на українців чи росіян (77,8% на 17,3%), ані кількості громадян, які відповідно вважають рідною українську чи російську мови (67,5% на 29,6 %), ані реальній побутовій практиці, коли приблизно рівна кількість людей вживають ці дві мови.

Результати дослідження засвідчили, що у сфері державного управління українська мова переважає як письмова принаймні на центральному рівні. "40,5% громадян звертаються до чиновників українською мовою, а 29% - російською і 16,4% - двома мовами. У свою чергу, держава в особі чиновників відповідає громадянам таким чином: 37% - українською, 32,5% - російською і 26,8 - обома мовама рівною мірою", - констатував О.Медведєв.

За даними політтехнолога, на газетному та журнальному ринках України домінує російська мова. "Хоча в кінопрокаті за два попередні роки переважали фільми, дубльовані українською мовою", - відзначив експерт. Крім цього, як повідомив автор Мовного балансу, на книжковому ринку України розповсюджена російська мова (на дев'ять російськомовних книжок припадає одна україномовна).

Віце-президент Української ліги зі звязків із громадськістю підкреслив, що в навчальному процесі в дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах домінуючою є українська мова. Але, на його думку , переваага цієї мови в навчальному процесі не означає її домінування в освіті як публічній сфері. "В позанавчальному спілкуванні навіть в україномовних школах поширеною залишається російська", - зазначив О.Медведєв.

У своєму дослідженні він дійшов висновку, що українська мова як комунікативне соціальне явище є слабшою за російську. "Якщо для нової влади рідна мова є націєтворчою цінністю, то має бути державна підтримка цієї мови, утвердження її державності в усіх сферах публічного життя", - підсумував автор Мовного балансу.