Завтра у північну півкулю прийде астрономічна осінь, зумовлена настанням осіннього рівнодення. Астрономи доводять, що рівнодення - це момент часу, коли сонячний диск при своєму видимому річному переміщенні за екліптикою перетинає небесний екватор.
За словами директора обсерваторії при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, кандидата фізико-математичних наук Володимира Єфіменка, осіннє і весняне рівнодення - це стандартне астрономічне явише, яка повторюється з року в рік від дня закладин Землі. "У дні рівнодення тривалість дня на всій Землі, крім районів земних полюсів, майже дорівнює тривалості ночі. Говоримо "майже", оскільки початок дня визначають за появою над горизонтом краю сонячного диска, а не його центру. Внаслідок значного кутового діаметра Сонця та рефракції тривалість дня навіть у рівнодення буде на кілька хвилин більшою за 12 годин, а тривалість ночі, відповідно, - меншою", - говорить учений.Точка, в якій центр Сонця перетинає екватор під час руху з південної півкулі в північну, називається точкою весняного рівнодення, протилежна - точкою осіннього рівнодення. Внаслідок того, що тропічний рік - проміжок часу між двома послідовними проходженнями Сонця через ту саму точку рівнодення - не збігається із тривалістю календарного року, моменти рівнодення з року в рік зміщуються відносно початку календарної доби. Моменти рівнодення наступають у звичайний рік на 5 год 48 хв 46 сек пізніше, ніж у попередній, а у високосний - на 18 год 11 хв 14 сек раніше. Тому моменти рівнодення можуть припадати на дві сусідні календарні дати. "У наш час, на початок 21-го століття, Сонце проходить точку весняного рівнодення 20 або 21 березня за Грінвічем. Цей момент вважають початком астрономічної весни у Північній півкулі, а точку осіннього рівнодення - 22 або 23 вересня, що є початком астрономічної осені в Північній півкулі", - наголошує Володимир Єфіменко.
