понеділок, 8 вересня 2008 р.

Севастопольський плавець-паралімпієць Дмитро Крижанівський: "Моя медаль - подарунок країні і собі"

ПЕКІН, 8 вересня. (Ольга Танасійчук - УКРІНФОРМ). Срібна медаль севастопольського плавця-паралімпійця Дмитра Крижанівського, завойована у перший день змагань XIII літньої Паралімпіади в Пекіні (100 м вільним стилем 1.12,73, спортивний клас S5), відкрила рахунок другій сотні нагород нашої збірної за час участі країни в Іграх. Про це і про те, що відчував Дмитро, перше питання призеру Пекіна від УКРІНФОРМу.
"Я просто шокований. Радий, що зробив такий подарунок і країні, і собі. Дуже приємно. До того ж деяких головних своїх суперників по минулих стартах випередив. Це була моя мрія. Вирушаючи до Пекіна, я звичайно сподівався, і тут прагнув показати результат. Але про медалі не думав, просто налаштовувався на боротьбу. Цей рік був для мене важким: за три місяці до змагання травмував руку. Навіть хотіли мене замінити. Дякую лікарям, керівництву, що взяли до Пекіна, все ж таки Паралімпіада проходить раз на чотири роки. Хоча я ще не відновив свою форму до кінця, від двох дистанцій довелося відмовитися. Але в останній день змагань ще пливтиму 50 м на спині та естафету", - сказав паралімпієць.
За словами спортсмена, надзвичайно важкою була акліматизація в Пекіні: "Особливо важким був перший тиждень. Добре, що нас привезли заздалегідь. Майже місяця якраз нам і вистачило, щоб прийти до тями. Тренувалися на паралімпійській базі, схожій на нашу, тільки більшій за розмірами. Але у нас в Євпаторії не гірше".
Для Дмитра Крижанівського це вже друга Олімпіада. В Афінах він також завоював "срібло", на цій же дистанції, і також у перший день змагань. "Така вже склалася традиція", - жартує призер. До традицій належить також і те, що на Іграх живе в одній кімнаті з товаришем по команді Андрієм Калиною. Говорячи про нашу збірну, Крижанівський характеризує її коротко: "Просто супер".
Сам Дмитро плаванням у системі паралімпійського спорту займається вже вісім років. Щодня проводить по два тренування. "Це вже як робота. Прагнемо робити її добре. Я без цього не можу жити".
На запитання про те, чи телефонував йому вже хтось здому, Дмитро відповів, що спеціально залишив всі телефони, щоб вже після повернення до Паралімпійського селища, в спокійній обстановці поспілкуватися з близькими. А сам має намір в першу чергу зателефонувати своїй дівчині.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Коментувати: