ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Сокиринський палацово-парковий комплекс посідає почесне місце серед чудових пам'ятників садово-паркової архітектури, створених українським народом. У композиційній будові його пейзажів і архітектурних об'єктів відобразилися основні напрямки вітчизняного паркобудівного мистецтва кінця XVIII першої половини XIX ст. 1717 року за гетьманським універсалом прилуцький полковник І.І. Галаган одержав село Сокиринці. 1823 року Сокиринці перейшли у спадщину до П. Г. Галагана. З цього часу починається новий етап у будівництві парку. Провадилося воно з незвичайною для того часу інтенсивністю. У 1830 роках XIX ст. було створено чудовий парковий комплекс, основа архітектурної композиції якого не змінилась. Для планування парку, проектування та будівництва архітектурних об'єктів було запрошено відомого на той час архітектора П. А. Дубровського, який працював у Сокиринцях протягом шести років. Разом із Дубровським до 1826 року працював учений-садівник Бістерфельд. Можливо, їм належить первинний варіант планування парку. Останніми власниками парку були Є. П. Галаган та її чоловік М. К. Ламсдорф. Палац розташований у центральній частині парку. Головна алея з боку основного фасаду та центральна галявина з боку паркового, а також мережа паркових доріг забезпечують зв'язок споруди з усіма ділянками території. Будинок мурований, двоповерховий, прямокутний у плані, з великим декоративним куполом у центрі. Головний фасад прикрашено восьмиколонним портиком іонічного ордера, поставленим на аркаду. Парковий фасад має шестиколонний портик, від якого до бальної зали другого поверху відходить пандус. Обабіч у кінці XIX ст. встановлено дві мармурові копії античних скульптур та декоративні вази (декілька років тому невідомі вандали намагалися вкрасти одну зі статуй, їм це не вдалося, але статую було пошкоджено). У будинку налічувалося 60 кімнат, що були сполучені між собою здебільшого анфіладною системою. За словами місцевих мешканців, останній раз кошти на реконструкцію паркового та палацового комплексу надходили 1985 року. На сьогодні вони власними силами намагаються зберегти визначну пам'ятку архітектури. Значну частину роботи зі створення експозицію музею та збереження Готичного містка виконує народний майстер Анатолій Гомон. Дивитися інші матеріали до теми.
Автор: Скопиченко Андрій
