Богоявлення, Водохреще, Ордан, Ардан, Йордан - такі назви має третє за значущістю свято, яке завершує цикл новорічно-різдвяних празників. Церква розглядає Хрещення Господнє як свято християнського просвітництва народів, оскільки за її вченням, саме з хрещення Ісус Христос розпочав проповідь євангельської істини в околицях Єрусалиму.
Християнський світ відзначає свято Водохреща 19 січня. Його ще часто називають Йорданом чи Йорданем - від назви ріки Йордан у Палестині, у водах якої від Івана Предтечі хрестився сам Ісус Христос. Свято має й іншу назву - Богоявлення, яка походить від того, що цього дня Всевишній уперше відкрився перед людьми відразу у трьох іпостасях - Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого, Який під час хрещення Ісуса Христа зійшов із небес у вигляді голуба і сів Ісусові на плече. І голос гучний почувся із неба: "Це Син Мій Улюблений, що його Я вподобав!" (Мт. 3:17). Саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці, яку уособлює Собою Бог. 
Центральне місце у святі Богоявлення займали обряди, пов'язані з водою. Як правило, о цій порі надворі стояли тріскучі морози, які називались хрещенськими. Напередодні свята чоловіки й парубки вирубували з криги на ставках, озерах, річках, копанках великий хрест, якого молодиці й дівчата поливали буряковим квасом або свіжовичавленим соком калини, аби він виділявся на білосніжному тлі водойми. Кульмінаційним моментом свята Водохреща вважалось занурення священиком хреста в ополонку, після чого вона вважалася освяченою. Цього дня всі віряни йшли чи то до церкви, чи на річку набрати у посудину освяченої води. Святкова трапеза починалася цією свяченою водою: нею кожний господар кропив усіх членів сім'ї, хату, інші будівлі, криниці. Нею протягом року лікували будь-які недуги. Учасники йорданської процесії несли образи і церковні корогви, а також запалені "трійці" - три свічки, перевиті засушеними васильками, чебрецем чи материнкою. Акт освячення води у багатьох місцевостях супроводжувався пострілами з pyшниць, що символізували проганяння зими та морозів. Казали до холодів: "Свищи не свищи, минулися тобі Водохрещі!" Одночасно у небо підкидали голубів, заквітчаних кольоровими стрічками з паперу. Після Водохреща в українському селі розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. Селяни починали готуватись до нового сільськогосподарського року, повідомляє УКРІНФОРМ.
