У світі на сьогодні налічується майже 3 тисячі мов - від мільярдних армій тих, хто говорить китайською та хінді, до нечисленних кількох носіїв алеутської, як це спостерігається на Алеутських островах у Тихому океані. Українська мова за чисельністю постійних мовців, яких налічується 45 мільйонів, входить до перших трьох десятків. Про це йшлося на прес-конференції "Рідні мови в школах України: проблема справжня чи надумана", що відбулася в УКРІНФОРМі. Захід був присвячений Міжнародному дню рідної мови, який відзначається 21 лютого.
Як зазначила головна редакторка газети "Українська мова та література" Наталя Коржова, українська мова належить і до найспівучіших. У Всесвітньому конкурсі краси мов, який проходив у Парижі далекого 1934 року, вона посіла третє місце, поступившись лише фарсі та французькій. За словами редакторки, українська мова належить до найбільш поширених мов світу і водночас - до найбільш утискуваних. "Говорячи про проблеми рідних мов, чомусь мають на увазі мови національних меншин, що проживають в Україні, і насамперед російську, забуваючи про проблеми титульної мови", - зазначила вона. У нашій країні, підкреслила Н.Коржова, створено всі умови для збереження та розвитку мов нацменшин: функціонують школи, вищі навчальні заклади, видаються газети і журнали, працює телебачення тощо. "На сьогодні найбільшого захисту як з боку держави, так і її громадян потребує державна мова, оскільки, за переписом 2001 року, її як рідну мову визнали понад 72 відсотки населення України", - наголосила редакторка. Водночас, на її думку, "державна мова функціонує в Україні не в повному форматі".
Учителька української мови та літератури київської середньої школи N159 Наталя Корнієвська зазначила, що у цьому закладі навчаються діти багатьох національностей. Усі вони охоче навчаються українською мовою, водночас не забуваючи свою рідну, якою спілкуються в родині. "Величезною є роль учителя у пропаганді, збереженні й захисті української мови. Лише державною мовою можна виховати справжнього патріота", - підкреслила педагог-практик, додавши, що саме вчитель-україніст має бути своєрідним ідеологом нації. Відмова спілкуватися материнською мовою часто-густо стає причиною загострення проблеми ідентичності в дитячому та юнацькому віці, спричиняє виникнення комплексу меншовартості та інших психосоматичних відхилень. На цьому аспекті виховання молодого покоління наголосила головний редактор газети "Психолог" Тетяна Шаповал. Тому, на її думку, активне спілкування мовою прабатьків сприятиме особистісному розвитку кожного індивідуума, його нормальному входженню в суспільне життя.
