Кількість українців, які 
визнають себе віруючими, за останні 10 років збільшилася на 13 відсотків - з 58% до 71%. Натомість зменшилася кількість тих, хто не визначився (з 23% до 12%), та невіруючих (з 12% до 8%). Такі результати проведеного у листопаді Центром Разумкова соціологічного опитування оприлюднено на засіданні "круглого столу", присвяченому державно-конфесійним відносинам в Україні.
визнають себе віруючими, за останні 10 років збільшилася на 13 відсотків - з 58% до 71%. Натомість зменшилася кількість тих, хто не визначився (з 23% до 12%), та невіруючих (з 12% до 8%). Такі результати проведеного у листопаді Центром Разумкова соціологічного опитування оприлюднено на засіданні "круглого столу", присвяченому державно-конфесійним відносинам в Україні.За даними дослідження, найвищий рівень релігійності виявляють жителі західних регіонів (89%), найнижчий - на Сході (66%). Водночас спостерігається тенденція до усунення виразного зміщення центру релігійного життя в західні області. На цей час умовний центр охоплює два регіони - західний і центральний, в яких зосереджено 70% усієї мережі релігійних громад країни. Рівень забезпеченості громад будівлями релігійного призначення залишається недостатнім, повідомляє кореспондент УКРІНФОРМу.
Як зауважив директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко, представляючи результати дослідження, до православних себе відносять 68% українців, до греко-католиків загалом - близько 8%. При цьому 7% опитаних вважають себе "просто християнами", а 13% не віднесли себе до жодної конфесії чи релігії, однак заявили, що є віруючими. Загалом експерт констатував толерантне ставлення вірян до інших конфесій, церков і релігійних організацій.Водночас у графі ціннісних орієнтирів життя релігійність опинилася у кінці списку. "Кількість опитаних, хто регулярно відвідує церкву, тобто не менше 1 раза на тиждень, становить 15,7%, раз на місяць - 20,8%. 50,4% респондентів відвідує храм лише на релігійні свята", - зазначив експерт.
Він додав, що 56% опитаних визнають моральний авторитет церкви. "Розвиток церковно-релігійної мережі залежатиме від здатності церкви відповідати вимогам пастирського служіння в умовах сучасного світу загалом та в обставинах суспільного життя в Україні зокрема", - підкреслив А.Биченко.
