СУМИ, 8 травня. /Сергій Ханін - УКРІНФОРМ/. Напередодні Дня Перемоги у Сумській обласній науковій бібліотеці головний інспектор по зв'язкам з громадськістю Сумської митниці Ігор Назаренко презентував свій перший самостійний доробок - поему "На крилах долі".
І.Назаренко розповів, що узятися до написання віршованого твору його спонукала незвична доля та суперечливі думки щодо Героя Радянського Союзу Івана Даценка. Про льотчика, командира екіпажу важкого бомбардувальника ТБ-4 він дізнався під час відвідання Диканського краєзнавчого музею.
І.Даценко народився на Полтавщині, в селі Чернечий Яр неподалік Диканьки. Під час війни Іван Даценко виконав 283 бойові вильоти, більшість з них - вночі. У 1943 році був збитий під Львовом і довгий час вважався загиблим. Посмертно командиру літака було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Збиралися навіть Чернечий Яр перейменувати у Даценківку, а піонерській організації присвоїти ім'я земляка.
Історія набула продовження у 1967 році, під час Міжнародної технічної виставки у Канаді. До радянської делегації тоді входив й легендарний танцюрист Махмуд Есамбаєв, хобі якого було збирати танці народів світу. Він і попросив у канадської сторони показати йому танок "макумба" - ритуальний танець індіанського шамана, що виконується лише раз за життя.
Великого танцюриста познайомили з Проникаючим Вогнем - вождем племені могавків-кохнавик, яким виявився Іван Даценко. З'ясувалося, що льотчик вистрибнув з палаючого літака, потрапив у полон, втік, але повертатися додому не забажав. Адже у ті часи полонені вважалися зрадниками Батьківщини.
Історією льотчика зацікавилося КДБ, намагалося встановити контакт з "українським індіанцем", який мав певний вплив у громаді. Втім, той не схотів спілкуватися з КДБ, й тоді його ім'я навіть викреслили з Книги Пам'яті Героїв Радянського Союзу.
За однією з версій, Іван Даценко вже помер. Проте дехто вважає, що він живий, хоча в минулому році йому мало виповнитися 90 років. Іван Даценко залишив по собі трьох дітей та внуків.
Саме цю дивовижну історію, "з дитинства до похилого віку" описав Ігор Назаренко, хоча й зізнається, що дещо все ж таки "літературно домислив". Наприклад, індіанський період життя героя, про який досі нема точних відомостей.
P.S.
За іншими даними, на долю "українця-ірокеза" випали дві втечі - одна з німецького полону (де він перебував у госпіталі для полонених разом з американським вояком - індіанцем-ірокезом за походженням, котрий власне і дав українцеві адресу своїх родичів), друга втеча - вже з Сибіру (після німецького полону він, перетнувши лінію фронту, повернувся до своєї частини, де наступного ж дня був заарештований "церберами" НКВС, позбавлений званння та нагород і етапований до сибірських таборів). Версія щодо сибірської втечі Івана Даценка передбачає, щоправда, й більш складний спосіб потрапляння на американський континент, наприклад, перетнувши на човні Берінгову протоку...
