Наша планета, обертаючись, викривляє простір і час. Ця гіпотеза, висунута великим фізиком Альбертом Ейнштейном ще в 1916 році, тепер доведена вченими, які досліджували результат експерименту, поставленого в 2004 році силами Американського національного аерокосмічного агентства NASA, передає "Ділова Україна".
Щоб перевірити її, в 2004 році фахівці NASA запустили супутник Gravity Probe-B. Усередині космічного апарату знаходилися чотири кварцових кулі, покриті ніобієм. Це найдеальніші сфери з усіх, колись зроблених. Їх температура підтримувалася близької до абсолютного нуля (-273 градуси за Цельсієм).
Ці кулі були ізольовані від зовнішніх втручань і поміщені в "найспокійніше" середовище з нині існуючих, а саме в ємність із надрідким гелієм. Під час потрапляння на орбіту сфери задали обертальний імпульс.
Якщо теорія Ейнштейна про спотворення Землею простору і часу справедлива, то маса і обертання Землі в 640 кілометрах від чотирьох кварцових куль повинна була змістити їх на незначну, але тим не менш вимірювану відстань.
Отримані за допомогою супутника дані виявили зсув цих куль. Одним з ускладнень для вчених виявилася необхідність довести, що виявлене зміщення куль виходить за межі похибки вимірювань, а також не є фальшивкою і, отже, справді підтверджує теорію Ейнштейна.
Відхилення у просторі і часі, які повинні провокуватися Землею, укладаються в розроблену Ейнштейном знамениту Загальну теорію відносності, згідно з якою на простір і час впливають всі великі і масивні об'єкти, а саме планети і зірки.
Якби Ейнштейн помилявся, тоді кварцові кулі оберталися б, не потрапляючи під вплив ніяких зовнішніх сил, а саме тиску, температури, магнітного поля, гравітації і електричних зарядів.
Але великий фізик стверджував, що викривлення простору і часу навколо Землі надасть деякий вплив на становище прилеглих об'єктів, яке, хоч і з великими труднощами, але все-таки вимірюється.
Дійсно, за рік відхилення осі сфер склало всього одну тисячну кутової секунди. "Одна тисячна кутової секунди - це товщина людської волосини, видима на відстані 16 км. Тобто це дуже маленький кут, і ось такої точності повинен був досягти апарат Gravity Probe B", - пояснив керівник групи вчених, професор Стенфордського університету Френсіс Еверітт.
Пропозицію перевірити теорію Ейнштейна експериментальним шляхом було висунуто ще в 1959 році, але довелося чекати майже півстоліття, перш ніж ця перевірка стала технічно можливою.
Щоб перевірити її, в 2004 році фахівці NASA запустили супутник Gravity Probe-B. Усередині космічного апарату знаходилися чотири кварцових кулі, покриті ніобієм. Це найдеальніші сфери з усіх, колись зроблених. Їх температура підтримувалася близької до абсолютного нуля (-273 градуси за Цельсієм). Ці кулі були ізольовані від зовнішніх втручань і поміщені в "найспокійніше" середовище з нині існуючих, а саме в ємність із надрідким гелієм. Під час потрапляння на орбіту сфери задали обертальний імпульс.
Якщо теорія Ейнштейна про спотворення Землею простору і часу справедлива, то маса і обертання Землі в 640 кілометрах від чотирьох кварцових куль повинна була змістити їх на незначну, але тим не менш вимірювану відстань.
Отримані за допомогою супутника дані виявили зсув цих куль. Одним з ускладнень для вчених виявилася необхідність довести, що виявлене зміщення куль виходить за межі похибки вимірювань, а також не є фальшивкою і, отже, справді підтверджує теорію Ейнштейна.
Відхилення у просторі і часі, які повинні провокуватися Землею, укладаються в розроблену Ейнштейном знамениту Загальну теорію відносності, згідно з якою на простір і час впливають всі великі і масивні об'єкти, а саме планети і зірки.
Якби Ейнштейн помилявся, тоді кварцові кулі оберталися б, не потрапляючи під вплив ніяких зовнішніх сил, а саме тиску, температури, магнітного поля, гравітації і електричних зарядів.
Але великий фізик стверджував, що викривлення простору і часу навколо Землі надасть деякий вплив на становище прилеглих об'єктів, яке, хоч і з великими труднощами, але все-таки вимірюється.
Дійсно, за рік відхилення осі сфер склало всього одну тисячну кутової секунди. "Одна тисячна кутової секунди - це товщина людської волосини, видима на відстані 16 км. Тобто це дуже маленький кут, і ось такої точності повинен був досягти апарат Gravity Probe B", - пояснив керівник групи вчених, професор Стенфордського університету Френсіс Еверітт.
Пропозицію перевірити теорію Ейнштейна експериментальним шляхом було висунуто ще в 1959 році, але довелося чекати майже півстоліття, перш ніж ця перевірка стала технічно можливою.
Наукові відкриття та конструкторські знахідки, які з'явилися завдяки підготовці до запуску Gravity Probe B, дозволили, зокрема, вдосконалити супутникову систему навігації GPS.
