Саме 22 січня 1919 року у Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори, на яких був проголошений Акт Злуки (об'єднання) українських земель, засвідчений Універсалом про об'єднання Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР)
в єдину Україну. Ним стверджувалось об'єднання двох тодішніх держав, що
постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій в єдину
соборну Українську державу, яка відтоді ставала гарантом
загальнонаціональних інтересів українців. Століттями розірваний
український народ визволився з неволі і возз'єднався на своїй землі в
єдиній Українській державі.
Однак єдиною Україна тоді пробула недовго: скрутне економічне і військове становище, взаємна недовіра політиків призвели до катастрофи. Вже за кілька місяців після проголошення Возз'єднання більшовики захопили Київ, Східну Галичину окупували поляки, а Закарпаття - Чехословаччина.
Державі тоді не вдалося зберегти цілісність і незалежність, але акт злуки став реальним втіленням споконвічної мрії українців про свою незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням їх самоідентифікації, становлення політичної нації. Вперше за 600 років він став реальним кроком до об'єднання українських земель, що вплинув на подальші національно-політичні процеси в Україні.
І хоча акт об'єднання 1919 року виявився декларативним, ідея соборності продовжувала жити. І через роки в цей день 22 січня 1990 року мільйони тоді ще радянських українців вишикувалися у живий ланцюг від Києва до Львова, відзначаючи День Соборності.
У 2011 році відповідним Указом Президента України "Про відзначення в Україні деяких пам'ятних дат і професійних свят" День Соборності був об'єднаний з Днем Свободи, що раніше відзначався 22 листопада, і став носити назву "День Соборності і Свободи України".
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/sogodni_den_sobornosti_i_svobodi_ukraiini_1788690
Однак єдиною Україна тоді пробула недовго: скрутне економічне і військове становище, взаємна недовіра політиків призвели до катастрофи. Вже за кілька місяців після проголошення Возз'єднання більшовики захопили Київ, Східну Галичину окупували поляки, а Закарпаття - Чехословаччина.
Державі тоді не вдалося зберегти цілісність і незалежність, але акт злуки став реальним втіленням споконвічної мрії українців про свою незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням їх самоідентифікації, становлення політичної нації. Вперше за 600 років він став реальним кроком до об'єднання українських земель, що вплинув на подальші національно-політичні процеси в Україні.
І хоча акт об'єднання 1919 року виявився декларативним, ідея соборності продовжувала жити. І через роки в цей день 22 січня 1990 року мільйони тоді ще радянських українців вишикувалися у живий ланцюг від Києва до Львова, відзначаючи День Соборності.
У 2011 році відповідним Указом Президента України "Про відзначення в Україні деяких пам'ятних дат і професійних свят" День Соборності був об'єднаний з Днем Свободи, що раніше відзначався 22 листопада, і став носити назву "День Соборності і Свободи України".
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/sogodni_den_sobornosti_i_svobodi_ukraiini_1788690
Немає коментарів:
Дописати коментар
Коментувати: