Надворі - сніг і мороз, а в хаті - ялинка. Відгадайте з першого разу - що за свято таке? Звісно, Новий рік -
одне з найулюбленіших свят усіх дітей та дорослих. В усі часи і в усіх народів прихід Нового року вважався великим народним святом, проте не завжди цей день припадав на 1 січня. Отож напередодні Нового року зробімо невеликий екскурс у минуле, щоб довідатися про нього якомога більше.
Уперше календар, за яким Новий рік починався саме 1 січня, запровадив римський імператор Юлій Цезар, який зобов'язав дарувати цього дня подарунки - гілочки лаврового дерева, які мали приносити в кожен дім щастя й достаток. "Бажаю тобі доброго й щасливого Нового року", - казали римляни один одному, вручаючи запашні гілочки.
У Давньому Єгипті Новий рік святкували на початку літа, під час найбільшої повені на річці Ніл, який в усі часи вважався священною рікою.
У Давній Греції початок Нового року припадав на 22 липня, а літочислення давні греки запровадили від знаменитих Олімпійських ігор, які влаштовувались, як відомо, на честь легендарного Геракла.
У середньовічній Англії Новий рік зустрічали з проходом весни - 1 березня.
Ще далі пішли французи. У часи Французької революції Новий рік почали святкувати 22 вересня - в день осіннього рівнодення.
В Україні переддень Нового року (за старим стилем) називали Щедрим вечором або Меланкою. Діти ходили з щедрівками від хати до хати, носили з собою велику солом'яну ляльку Меланку, урочисто вітаючи всіх членів родини - від старого до малого. Господарі дарували щедрувальникам випечених з тіста і яскраво розмальованих півників, корівок, конячок тощо.
У Росії в новорічну ніч ходили по дворах "ряжені", одягнені в маски і шкури тварин, вони співали, танцювали, бажали господарям усього найкращого, натомість отримували подарунки - "бліни".
У 1700 році російський цар Петро I відповідно до нового, Юліанського календаря, переніс святкування Нового року з 1 вересня на 1 січня, як це було прийнято в усіх європейських країнах. Відтоді Новий рік у Російській імперії почали відзначати за новим стилем, не забуваючи при цьому вшанувати і старий Новий рік. Традиція подвійного відзначення новорічного свята тягнеться і до наших днів. Проте і в новітні часи Новий рік вшановують у різних країнах по-різному.
В Італії, скажімо, всі діти з нетерпінням чекають на прихід доброї феї Бефани. За повір'ям, вона вночі прилітає на чарівній мітлі, відчиняє двері маленьким золотим ключиком і, заходячи до кімнати, де сплять діти, ховає подарунки в панчохи та шкарпетки, які діти ще звечора підвішують до камінів. Неслухам, двієчникам і пустунам Бефана кладе в панчоху чи шкарпетку чорну вуглину - мовляв, що заробив, те й маєш! А ще в Італії вважають, що Новий рік варто починати, позбувшись усього старого. Тому в новорічну ніч ходити попід будинками в цій країні не вельми безпечно: з вікон часто-густо випадають старі речі. Треба бути конче обачним, якщо не бажаєте, аби вам на голову впала, скажімо, праска чи стара шафа.
Французький Дід Мороз - по-тамтешньому Пер Ноель - в новорічну ніч має звичку залишати подарунки в дитячих черевичках. Подарунки мають назву сантомів - це маленькі дерев'яні або глиняні фігурки, які потім ставлять біля заквітчаної вогнями ялинки. У цій країні існує ще один звичай - запікати в новорічний пиріг біб, квасолину чи горошину. Той, кому дістанеться біб, здобуває титул "бобового короля" - незалежно від того, чи це доросла людина, чи дитинча. У святкову новорічну ніч усі мають підкорятися його наказам і навіть вередуванням.
Веселий чоловічок, одягнений у хутряну шубу, високу овечу шапку, з кошиком на плечі приходить і в чеські родини. Цього симпатичного незнайомця звати Мікулаш. Діткам, які добре навчаються і слухають тата-маму, він завжди приносить гарні подарунки на вибір.
У Швеції в новорічну ніч дорослі разом з дітьми обирають королеву світла - Лючію. Її наряджають у білу сукню, на голову одягають корону із запаленими свічками. Лючія приносить подарунки дітям і ласощі домашнім тваринам. Усю ніч у будинках не гасне світло, вулиці яскраво освітлені, люди ходять у гості одне до одного.
В Англії Діда Мороза звуть Санта Клаус, який завжди приносить дітям подарунки. У новорічні дні для дітей та дорослих у театрах розігруються видовища на сюжети старовинних англійських казок - щось на зразок нашого вертепу. Лорд Гармидер веде за собою веселу карнавальну процесію різних казкових персонажів. На вулицях нічні крамарі пропонують перехожим купити за суто символічну ціну іграшки, пищики, повітряні кульки, маски. Саме з Англії пішов гуляти по світу звичай обмінюватися вітальними листівками. До речі, першу новорічну листівку було надруковано 1843 року в Лондоні.
До маленьких німців Санта Клаус полюбляє з'являтися на віслючкові. Перед тим, як заснути, німецькі діти ставлять на стіл тарілку для подарунків, які їм приносить Санта Клаус. У черевичок кладуть пучок запашного сіна для ослика, інакше той може образитися (вередлива ж тварина!), і наступного року діти залишаться без гостинців.
А в Голландію Санта Клаус припливає, кажуть, на кораблі. Батьки разом зі своїми чадами весело зустрічають його на пристані. Голландський Санта Клаус полюбляє веселі розіграші та сюрпризи і часто дарує дітлахам марципанові фрукти, цукеркові іграшки та квіти. Солодкий, як бачимо, там Дід Мороз.
У Грузії в перший день Нового року не прийнято без запрошення ходити в гості: господар сам кличе тих, з ким у нього пов'язані поняття добра і справедливості. Званий гість повинен першим переступити поріг дому, куди його покликали, причому обов'язково має принести з собою щось солоденьке, інакше його просто не зрозуміють.
А в Країні вранішнього сонця - Японії - прийнято зустрічати Новий рік у новому вбранні. Вважається, що це приносить здоров'я та удачу в новому році. 107 ударів дзвонів оголошують про те, що прийшов Новий рік. Палаци та замки з криги, величезні снігові скульптури казкових героїв прикрашають японські міста. На дверях своїх будинків японці чіпляють гілочки сосни, бамбука і сливи. Сосна в цій країні символізує довголіття, бамбук - вірність, а слива - життєлюбність.
Усього цього та мішок інших гараздів бажає
УКРІНФОРМ усім своїм читачам. З Новим роком, з новим щастям!
погоджувальна рада з організаторами масових заходів, запланованих у Києві на День соборності України 22 січня.
На нараді частину з поданих заявок було знято, а деякі організатори об'єдналися між собою. Так, масові заходи на Софійській площі стануть загальними для п'яти політичних об'єднань. Головним організатором стала Українська всесвітня координаційна рада, а відповідальним за проведення - Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", повідомляє УКРІНФОРМ із посиланням на прес-службу КМДА.
